забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 30.05.2026 по темі: Практика ЄСПЛ
ЕкспортОпрацьовано: 14665 джерел
Виявлено: 2 публікації за 30 травня
-
Які умови необхідні для переходу релігійної громади з УПЦ МП до ПЦУ?
Для переходу релігійної громади необхідна підтримка двох третин присутніх на зборах та підписи всіх членів громади. Це забезпечує колективний вибір і законність зміни підпорядкування. Джерело
-
Чому Київська митрополія УПЦ МП оскаржує припис Держслужби України з етнополітики?
Київська митрополія УПЦ МП вважає припис протиправним і посилається на рішення Європейського суду з прав людини, які захищають свободу віросповідання та релігійну автономію. Вони прагнуть скасувати припис, що вимагає усунення ознак афілійованості з Московським патріархатом. Джерело
-
Чи може засновник юридичної особи оскаржувати рішення третейського суду?
Засновник не має права подавати заяву про скасування рішення третейського суду, якщо рішення стосується лише прав і обов'язків самої юридичної особи, а не засновника особисто. Це підтверджено практикою Верховного Суду України та ЄСПЛ. Джерело
-
На які міжнародні стандарти посилається Верховний Суд у своїх рішеннях?
Верховний Суд посилається на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка розмежовує права юридичної особи та її учасників, підкреслюючи важливість захисту корпоративних прав відповідно до міжнародних стандартів. Джерело
-
Як практика ЄСПЛ впливає на релігійну автономію в Україні?
Практика ЄСПЛ підкреслює право на свободу віросповідання та автономію релігійних організацій, що відображається у справах про зміну підпорядкування церков в Україні та оскарження відповідних приписів державних органів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд України підтвердив обмеження права засновника на оскарження рішень третейських судів із посиланням на практику ЄСПЛ та відображення релігійної автономії у контексті переходу громад з УПЦ МП до ПЦУ
У квітні 2026 року в Україні відбуваються важливі події, що стосуються практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у двох ключових сферах: релігійної автономії та корпоративного права. У селі Колонщина Київської області релігійна громада готується голосувати за перехід церкви з Московського патріархату до Православної церкви України, що відображає ширші тенденції в суспільстві щодо свободи віросповідання та самовизначення релігійних організацій. Київська митрополія УПЦ МП оскаржує припис Держслужби України з етнополітики, посилаючись на рішення ЄСПЛ, що підкреслює міжнародний правовий контекст свободи релігії. Водночас Верховний Суд України ухвалив важливе рішення щодо обмеження права засновника юридичної особи на оскарження рішень третейських судів. Суд підтвердив, що засновник не може подавати заяву про скасування рішення, якщо воно стосується лише прав і обов'язків самої юридичної особи, а не засновника особисто. Це рішення базується на усталеній практиці ЄСПЛ, яка розмежовує права юридичної особи та її учасників, що має значення для корпоративних спорів. Обидва кейси ілюструють, як практика Європейського суду з прав людини впливає на національне законодавство та судову практику в Україні. Вони підкреслюють важливість дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини, зокрема свободи віросповідання та захисту корпоративних прав, що є актуальним для юристів, суддів, підприємців та релігійних громад.