Головне за 20.12.2025 по темі: Фінмоніторинг

Опрацьовано: 14380 джерел

Виявлено: 16 публікацій за 20 грудня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Посилення державного фінансового моніторингу в Україні: зростання податкового боргу, контроль угод з нерухомістю та збереження впливу ключових суб’єктів у системі фінансового моніторингу

У 2025 році в Україні відзначено суттєве зростання податкового боргу, який досяг 201 млрд грн, що створює значний тиск на державний бюджет та ускладнює виконання фінансових зобов’язань у ключових сферах, таких як безпека, соціальна політика та охорона здоров’я. Рахункова палата України наголошує на необхідності посилення заходів щодо погашення боргу та покращення бюджетного планування. Зростання простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості свідчить про підвищені ризики для державних фінансів та потребує уваги суб’єктів державного фінансового моніторингу. У 2026 році посилюється фінансовий моніторинг угод купівлі-продажу нерухомості, зокрема щодо підтвердження законності коштів на суму від 400 000 грн. Нотаріуси отримують рекомендації щодо перевірки документів, а покупці та продавці мають бути готові до суворішого контролю, що включає можливість блокування рахунків у разі відсутності підтвердження легальності коштів. Це є частиною загальної стратегії державного фінансового моніторингу, спрямованої на підвищення прозорості ринку та зменшення тіньових операцій. Водночас, політичні та адміністративні процеси у сфері державного фінансового моніторингу демонструють збереження впливу ключових фігур, зокрема Андрія Єрмака, який, попри відставку з посади голови Офісу президента, продовжує підтримувати тісні контакти з президентом та впливати на кадрові рішення. Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін залишається на посаді, що викликає занепокоєння через блокування розслідувань НАБУ. Уряд також розширив повноваження Держаудитслужби, що підсилює контроль за використанням бюджетних коштів і міжнародної допомоги. Загалом, ці зміни свідчать про активізацію державного фінансового моніторингу з акцентом на ризик-орієнтований підхід та посилення ідентифікації і верифікації клієнтів у фінансових операціях.