Головне за 13.01.2026 по темі: Фінмоніторинг

Опрацьовано: 14402 джерел

Виявлено: 21 публікація за 13 січня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

В Україні посилюють фінансовий моніторинг: альтернативний законопроєкт про SEPA, роз’яснення Мінфіну щодо звітності СПФМ та нові виклики для банків і ФОП у 2026 році

У січні 2026 року в Україні відбувається активне реформування системи фінансового моніторингу у контексті приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Зареєстровано альтернативний законопроєкт, який пропонує посилити інституційну незалежність Державної служби фінансового моніторингу (ДСФМ) через прозору конкурсну процедуру призначення її керівника. Законопроєкт також розширює коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу, включаючи торгівців культурними цінностями та довірчих власників трастів, а також посилює захист викривачів і санкції за порушення у сфері фінмоніторингу. Міністерство фінансів надало важливі роз’яснення щодо заповнення річної адміністративної звітності суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Зокрема, у звіті мають враховуватися всі клієнти, навіть ті, що не проявляли активності, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Окремо роз’яснено, як відображати кількість та обсяги фінансових операцій, що здійснюють СПФМ, з прикладами для різних категорій, що допоможе уникнути типових помилок у звітності. У банківському секторі фінансовий моніторинг у 2026 році стає більш комплексним і орієнтованим на поведінку клієнтів, а не лише на великі суми операцій. Особливу увагу приділяють ФОП, явищам дропів, дробленню бізнесу та регулярним переказам «з картки на картку», які можуть стати тригерами для блокування рахунків. Експерти радять вести прозорий облік, зберігати документи та своєчасно реагувати на запити банків, щоб уникнути проблем. Водночас Національний банк відкликав ліцензію фінансовій компанії через недостовірну інформацію та ризики ділової репутації, що свідчить про посилення контролю регулятора. Також податкові органи роз’яснили порядок проведення документальних перевірок платників податків, які змінили податкову адресу, з урахуванням завершення розпочатих перевірок за попереднім місцем обліку та координації між територіальними органами. Це важливо для забезпечення належного контролю та уникнення дублювання процедур. Загалом, ці зміни та роз’яснення створюють умови для більш прозорої, ефективної та безпечної системи фінансового моніторингу в Україні, що відповідає міжнародним стандартам і сприяє інтеграції країни у європейський фінансовий простір.