забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 06.10.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 15904 джерел
Виявлено: 35 публікацій за 6 жовтня
-
Які основні причини штрафів НБУ для операторів платіжних послуг у 2026 році?
НБУ штрафує операторів платіжних послуг за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, зокрема за недоліки у системі управління, організації касової роботи, залученні агентів та поданні звітності. Це спрямовано на посилення контролю та запобігання відмиванню коштів. Джерело
-
Що означає ризик-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу?
Ризик-орієнтований підхід передбачає аналіз суті клієнта та його операцій, а не лише формальний збір документів. Він дозволяє ефективніше виявляти підозрілі транзакції, застосовуючи автоматизацію, штучний інтелект і поведінкову аналітику для оцінки ризиків у реальному часі. Джерело
-
Які вимоги Верховного Суду щодо відмови банку у фінансовому моніторингу клієнта?
Верховний Суд вимагає, щоб банк обґрунтовував відмову конкретними фактами та документами, а не лише посиланням на закон чи загальними формулюваннями. Банк має пояснити, які операції викликали підозру, і надати внутрішні висновки щодо оцінки ризику. Джерело
-
Які зміни пропонуються у законодавстві щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP)?
Пропонуються компромісні правки, які зберігають довічний статус PEP, але передбачають обов’язковий фінансовий моніторинг протягом 12 місяців після звільнення та подальшу індивідуальну оцінку ризиків для визначення необхідності продовження контролю. Джерело
-
Як законопроєкти про ПДВ на міжнародні посилки вплинуть на бізнес?
Вони встановлять оподаткування ПДВ на посилки до 150 євро, що забезпечить рівні умови для українських виробників і імпортерів, сприятиме виконанню зобов’язань перед ЄС і МВФ та посилить фінансову стабільність держави. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НБУ оштрафував City24 на 14,6 млн грн за порушення фінансового моніторингу, Верховний Суд визначив критерії обґрунтованості ризиків клієнтів, а ВРУ готує зміни щодо PEP і ПДВ на посилки
У 2026 році Національний банк України посилив контроль за дотриманням законодавства у сфері фінансового моніторингу, наклавши значні штрафи на операторів платіжних послуг, зокрема на ТОВ "Свіфт Гарант" (мережа City24) на суму понад 14,6 млн грн за порушення системи управління, організації касової роботи та звітності. Це вже другий великий штраф для компанії у цьому році, що свідчить про посилення нагляду та вимог до суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Водночас експерти наголошують на необхідності впровадження ризик-орієнтованого підходу, автоматизації та застосування штучного інтелекту для ефективного виявлення підозрілих операцій, що особливо актуально в умовах високої швидкості фінансових транзакцій. Верховний Суд України у постанові від 23 липня 2026 року визначив, що банки мають право припиняти обслуговування клієнтів через високий ризик, але це рішення має бути обґрунтованим конкретними фактами та документами. Формальне посилання на закон і загальні формулювання про «неприйнятно високий ризик» не є достатніми. Суд рекомендує клієнтам надавати всі необхідні документи та вимагати пояснень від банку, а у разі необґрунтованої відмови – оскаржувати рішення у суді. Це підкреслює важливість прозорості та відповідальності суб’єктів державного фінансового моніторингу. У парламенті триває робота над законодавчими змінами, які стосуються фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP) та оподаткування міжнародних посилок. Пропоновані компромісні правки зберігають довічний статус PEP з обов’язковим фінмоніторингом протягом 12 місяців після звільнення та подальшою індивідуальною оцінкою ризиків, що відповідає міжнародним стандартам FATF. Законопроєкти про ПДВ на посилки до 150 євро мають на меті забезпечити рівні умови для бізнесу, виконати зобов’язання перед ЄС і МВФ та зміцнити фінансову стабільність держави. Ці зміни є важливими кроками у розвитку системи державного фінансового моніторингу та податкової політики України.