забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 01.08.2026 по темі: Практика ЄСПЛ
ЕкспортОпрацьовано: 15743 джерел
Виявлено: 3 публікації за 1 серпня
-
Що вважається провокацією злочину згідно з практикою ЄСПЛ?
Провокація злочину має місце, якщо злочин не був би скоєний без активного втручання правоохоронних органів, зокрема у вигляді наполегливих пропозицій чи спонукання. Якщо правоохоронці лише приєднуються до вже розпочатої злочинної діяльності, це не вважається провокацією. Джерело
-
Які наслідки має рішення ЄСПЛ щодо фальсифікації рішень РНБО для судової системи України?
Рішення ЄСПЛ щодо фальсифікації рішень РНБО створює важливий прецедент, що впливає на майбутнє судової системи України та її євроінтеграцію. Воно підкреслює необхідність дотримання законності та незалежності суддів у процесах прийняття рішень. Джерело
-
Як Верховний Суд України реагує на рішення ЄСПЛ про порушення права на справедливий суд?
Верховний Суд України визнає рішення ЄСПЛ і підтверджує можливість усунення порушень шляхом скасування неправомірних рішень апеляційної та касаційної інстанцій. Це демонструє прагнення до відповідності національної практики міжнародним стандартам. Джерело
-
Які критерії Верховний Суд України використовує для визначення провокації злочину?
Верховний Суд враховує, чи була ініціатива злочину від правоохоронних органів, чи вони лише контролювали вже розпочату діяльність. Важливим є відсутність тиску, умовлянь або наполегливих пропозицій, які могли б штучно спонукати особу до злочину. Джерело
-
Що означає рішення ЄСПЛ у справі "Кривченко та Олійник проти України"?
Рішення ЄСПЛ констатувало порушення права на справедливий суд через необґрунтованість судових рішень і недостатню мотивацію. Це підкреслює важливість ретельного розгляду справ і повного обґрунтування судових рішень у національних судах. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд України та ЄСПЛ: ключові рішення щодо провокації злочину, порушень судових процедур та впливу прецедентів на національну судову практику
Верховний Суд України у своїй постанові від 10 червня 2026 року детально розглянув питання провокації злочину, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Суд підкреслив, що провокація злочину має місце лише тоді, коли злочин не стався б без активного втручання правоохоронних органів, зокрема у вигляді наполегливих пропозицій чи спонукання. Якщо ж правоохоронці лише приєднуються до вже розпочатої злочинної діяльності, це не є провокацією, а законною таємною роботою. Верховний Суд не погодився з апеляційним судом, який закрив кримінальне провадження через провокацію, вказуючи на відсутність достатніх доказів штучного спонукання до злочину. У контексті судової системи України, адвокат Ілля Новіков у відеорозслідуванні на Телеканалі Прямий висвітлює факти фальсифікації рішень РНБО та Кабміну, а також тиск спецслужб на суддів Верховного Суду. Ці події вже стали предметом офіційного розгляду в ЄСПЛ, що створює важливий прецедент для майбутнього судової системи та євроінтеграції України. Окремі думки суддів, які виступили проти більшості, підкреслюють складність і неоднозначність цих процесів. Рішення ЄСПЛ у справі "Кривченко та Олійник проти України" від 4 липня 2024 року констатувало порушення права на справедливий суд через необґрунтованість судових рішень та недостатню мотивацію. Велика Палата Верховного Суду України підтвердила можливість усунення таких порушень шляхом скасування рішень апеляційної та касаційної інстанцій. Цей випадок демонструє важливість дотримання конвенційних гарантій у національній судовій практиці та вплив прецедентів ЄСПЛ на українське правосуддя.