забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 19.01.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 14418 джерел
Виявлено: 31 публікація за 19 січня
-
Які основні причини штрафів банків від НБУ у 2025 році?
Основною причиною штрафів банків від Національного банку України у 2025 році стали порушення у сфері фінансового моніторингу, зокрема недотримання вимог щодо ідентифікації клієнтів та контролю фінансових операцій. Джерело
-
Чому Юлія Тимошенко не може внести заставу у справі про підкуп?
Юлія Тимошенко не може внести заставу через блокування її фінансових рахунків державним фінансовим моніторингом, що унеможливлює проведення платежів у встановлений судом термін. Джерело
-
Як фінансовий моніторинг впливає на валютні перекази у банках?
Фінансовий моніторинг вимагає від банків додаткової ідентифікації клієнтів і підтвердження доходів, що може призводити до затримок і обмежень при валютних переказах, навіть якщо сторони є родичами. Джерело
-
Що таке цивільна конфіскація необґрунтованих активів?
Цивільна конфіскація — це процедура, за якою держава може стягнути майно, вартість якого перевищує законні доходи власника і не підтверджена документально, застосовується не лише до посадовців, а й до третіх осіб. Джерело
-
Які нові вимоги MiCA для крипторинку у 2026 році?
MiCA встановлює обов’язкове ліцензування, AML/KYC, прозорість власності та IT-безпеку для криптобізнесу, що посилює фінансовий моніторинг і відповідальність учасників ринку. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
У 2026 році фінансовий моніторинг в Україні посилюється: банки отримали мільйонні штрафи, а політичні та бізнес-кейси демонструють виклики і нові вимоги до ідентифікації клієнтів та контролю операцій
У 2025 році Національний банк України значно посилив контроль за банківським сектором, наклавши штрафи на майже половину установ, загальна сума яких перевищила 426 млн грн. Основною причиною санкцій стали порушення у сфері фінансового моніторингу, що підкреслює важливість впровадження ризик-орієнтованого підходу, а також ефективної ідентифікації та верифікації клієнтів. Цей тренд продовжується і у 2026 році, що створює нові виклики для банків та інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Політичні події також ілюструють вплив фінансового моніторингу на практику. Лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила про блокування її рахунків через фінансовий моніторинг, що унеможливлює внесення застави у справі про підкуп депутатів. Цей випадок демонструє, як державний фінансовий моніторинг може впливати на політичні процеси та підкреслює необхідність прозорості і законності у застосуванні таких заходів. Крім того, практика банків, зокрема ПриватБанку, показує, що навіть підтвердження родинних зв’язків не завжди усуває складнощі при валютних переказах через вимоги додаткової ідентифікації та підтвердження доходів. Водночас в Україні діє механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів, що поширюється не лише на посадовців, а й на третіх осіб, і включає широкий спектр активів, від нерухомості до цифрових валют і навіть породистих тварин. У сфері криптовалют у 2026 році очікується впровадження жорстких правил відповідно до європейської регуляції MiCA, що передбачає ліцензування, AML/KYC та посилений фінансовий контроль. Таким чином, 2026 рік стає роком посилення фінансового моніторингу в Україні, що вимагає від бізнесу, банків та політичних суб’єктів підвищеної уваги до дотримання законодавства, прозорості операцій та ефективної системи контролю ризиків. Це створює нові стандарти відповідальності та відкриває можливості для підвищення довіри до фінансової системи країни.