Головне за 27.01.2026 по темі: Фінмоніторинг

Опрацьовано: 14426 джерел

Виявлено: 41 публікація за 27 січня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

З 2 лютого 2026 року в Україні запроваджено новий порядок фінансового моніторингу з електронним кабінетом, кейсовим звітуванням та посиленим ризик-орієнтованим підходом для суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу

У 2026 році в Україні набирають чинності важливі зміни у сфері фінансового моніторингу, що стосуються як суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), так і державного фінансового моніторингу. З 2 лютого запроваджується новий Порядок інформаційної взаємодії між СПФМ та Держфінмоніторингом, який передбачає використання електронного кабінету для обміну інформацією, впровадження нових видів повідомлень та перехід до кейсового звітування про підозрілі операції. Це сприятиме підвищенню ефективності контролю та прозорості фінансових операцій. Ключовим елементом реформ є застосування ризик-орієнтованого підходу, що дозволяє більш гнучко і цілеспрямовано ідентифікувати та верифікувати клієнтів, а також відслідковувати операції з підвищеним ризиком. Мінфін роз’яснив, що статус СПФМ виникає лише при фактичному здійсненні діяльності, що підпадає під фінансовий моніторинг, а не за формальним КВЕДом, що допомагає уникнути зайвих звітів і помилок. Національний банк України посилює вимоги до банків щодо управління ризиками та фінансового моніторингу. Банки мають впроваджувати поглиблену перевірку клієнтів, особливо компаній-оболонок і фізичних осіб-підприємців, що здійснюють ризикові операції. Рекомендується вести списки клієнтів, яким відмовлено в обслуговуванні, та обмінюватися інформацією між банками з дотриманням законодавства. Мінфін також надав практичні поради бухгалтерам щодо заповнення звітності, що допоможе дотримуватися нових вимог без зайвих ризиків. Ці нововведення спрямовані на підвищення прозорості фінансових операцій, зменшення ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та інших злочинних дій, а також на адаптацію української системи фінансового моніторингу до сучасних міжнародних стандартів. Вони вимагають від суб’єктів фінансового моніторингу оновлення внутрішніх процедур, навчання персоналу та технічної готовності до роботи з новими формами звітності та електронними сервісами.