забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 28.04.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 14553 джерел
Виявлено: 27 публікацій за 28 квітня
-
Що змінилося у фінансовому моніторингу в Україні з лютого 2025 року?
З лютого 2025 року банки в Україні почали застосовувати комплексний ризик-орієнтований підхід, аналізуючи всю фінансову поведінку клієнта, а не лише окремі операції. Введено активний обмін інформацією між банками, податковою, БЕБ та державним фінмоніторингом, що підвищує контроль і відповідальність клієнтів. Джерело
-
Які обов’язки мають рієлтори у сфері фінансового моніторингу?
Рієлтори, як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, зобов’язані ідентифікувати клієнтів, перевіряти джерела коштів, застосовувати ризик-орієнтований підхід та повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції. Вони не звітують про всі угоди, а лише про ті, що мають ознаки ризику. Джерело
-
Як уніфікують підходи до кваліфікації порушень у сфері декларування?
НАЗК ініціювало круглий стіл за участю суддів, правоохоронців та податківців для обговорення стандартів доведення недостовірного декларування, меж відповідальності та взаємодії органів. Це сприятиме єдиній правозастосовній практиці та підвищенню ефективності антикорупційної політики. Джерело
-
Що передбачає закон про цифровізацію виконавчого провадження?
Закон №4833-IX запроваджує цифровізацію та автоматизацію виконавчого провадження, включно з автоматичним арештом коштів, інтеграцією з банками та державними реєстрами, що підвищує ефективність виконання судових рішень і ускладнює приховування активів. Джерело
-
Чи всі угоди рієлторів підлягають звітуванню до Держфінмоніторингу?
Ні, звітувати потрібно не про всі угоди, а лише про ті, що мають підозрілі ознаки, наприклад, невідповідність доходів і суми угоди, складні схеми розрахунків або участь політично значущих осіб. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Посилення фінансового моніторингу в Україні у 2025-2026 роках: нові вимоги для банків, рієлторів, суб’єктів первинного моніторингу та уніфікація кваліфікації порушень у сфері декларування
У 2025-2026 роках в Україні відбувається суттєве посилення системи фінансового моніторингу, що охоплює банки, рієлторів, бухгалтерів та інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу. З лютого 2025 року банки перейшли від формального аналізу окремих операцій до комплексного оцінювання фінансової поведінки клієнтів із застосуванням ризик-орієнтованого підходу. Введено активний обмін інформацією між банками, податковою службою, Бюро економічної безпеки та державним фінансовим моніторингом, що ускладнює уникнення контролю та підвищує відповідальність клієнтів. Рієлтори, як суб’єкти первинного моніторингу, зобов’язані ідентифікувати клієнтів, перевіряти джерела коштів та повідомляти про підозрілі операції, але звітують не про всі угоди, а лише про ті, що мають ознаки ризику. Важливою складовою посилення фінансового контролю є уніфікація підходів до кваліфікації порушень у сфері декларування та визнання активів необґрунтованими. Національне агентство з питань запобігання корупції ініціювало круглий стіл за участю суддів, правоохоронців та податківців, де обговорювалися стандарти доведення, межі відповідальності та взаємодія органів. Це сприятиме підвищенню ефективності антикорупційної політики та правозастосування. Законодавчі зміни 2026 року також торкнулися виконавчого провадження, де цифровізація та автоматизація процесів дозволяють швидше і ефективніше виконувати судові рішення, у тому числі через автоматичний арешт коштів, включно з електронними грошима. Впровадження цих новацій підвищує прозорість фінансових операцій і ускладнює використання схем для приховування активів. Загалом, ці зміни формують сучасну систему фінансового моніторингу, що відповідає міжнародним стандартам та підвищує рівень контролю за фінансовими потоками в Україні.