забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 03.04.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 14522 джерел
Виявлено: 44 публікації за 3 квітня
-
Які вимоги фінансового моніторингу діють для рієлторів в Україні у 2026 році?
Вимоги визначені законом №361-IX і передбачають ризик-орієнтований підхід. Рієлтори мають повідомляти Держфінмоніторинг лише про підозрілі операції, а не про всі угоди понад 400 тис. грн. Нових обов’язкових повідомлень не запроваджено. Джерело
-
Чи потрібно рієлторам інформувати про всі операції з нерухомістю понад 400 тисяч гривень?
Ні, це поширений міф. Рієлтори інформують лише про підозрілі операції, а не про всі угоди, що перевищують цей поріг. Фінмоніторинг базується на оцінці ризиків, а не на тотальному контролі. Джерело
-
Які нові зміни очікують ринок нерухомості щодо фінансового моніторингу?
Планується створення єдиного реєстру рієлторів, розширена перевірка документів перед угодами та можливе електронне підтвердження походження коштів для великих операцій. Це підвищить прозорість, але може ускладнити і подовжити процес угод. Джерело
-
Що робити бізнесу, якщо банк заблокував рахунок через підозру у фінансових операціях?
Важливо оперативно надати банку документи, що підтверджують легітимність операції, пояснення та договори. Це допоможе уникнути тривалого блокування або відкриття кримінальних проваджень. Джерело
-
Як приєднання до SEPA вплине на фінансовий моніторинг в Україні?
Інтеграція до SEPA передбачає посилення вимог до ідентифікації клієнтів і супроводу платежів, створення реєстру рахунків. Це підвищить прозорість фінансових операцій, але може спричинити затримки у розрахунках і збільшення адміністративного навантаження для бізнесу. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Мінфін роз'яснив, що фінансовий моніторинг для рієлторів в Україні базується на ризик-орієнтованому підході, без нових обов’язкових повідомлень про всі угоди понад 400 тис. грн, а бізнесу варто готуватися до посилення контролю та прозорості операцій
У 2026 році в Україні не запроваджено нових вимог фінансового моніторингу для рієлторів, а оновлено механізми інформаційної взаємодії з Держфінмоніторингом. Міністерство фінансів підкреслює, що рієлтори, як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, застосовують ризик-орієнтований підхід, що означає повідомлення лише про підозрілі операції, а не про всі угоди з нерухомістю понад 400 тисяч гривень. Це спростовує поширені міфи про тотальний контроль та «потрійний контроль» через нотаріусів, оцінювачів і рієлторів. Водночас держава посилює контроль за операціями з нерухомістю, готуючи створення єдиного реєстру рієлторів, розширену перевірку документів та можливе електронне підтвердження походження коштів для великих угод. Для бізнесу це означає додаткове паперове навантаження, подовження строків угод і необхідність ретельної підготовки документів. Посилення фінансового моніторингу також впливає на роботу банків, які можуть блокувати рахунки через підозрілі операції, що вимагає від компаній своєчасного надання обґрунтувань та документів. Крім того, у контексті інтеграції України до європейської платіжної зони SEPA очікується посилення вимог до ідентифікації клієнтів і супроводу платежів, що підвищить прозорість фінансових операцій, але може спричинити затримки у розрахунках і збільшення адміністративного навантаження для малого та середнього бізнесу. Загалом, зміни у сфері фінансового моніторингу спрямовані на підвищення прозорості та боротьбу з відмиванням грошей, але вимагають від учасників ринку адаптації до нових правил і посилення контролю.