Головне за 31.03.2026 по темі: Верховний Суд: кейси, правові позиції

Опрацьовано: 14524 джерел

Виявлено: 20 публікацій за 31 березня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Верховний Суд підтвердив конфіскацію спільного майна за злочин, обов’язкове знесення самочинного будівництва та право АРМА розпоряджатися прибутком арештованих активів без згоди власника

У березні 2026 року Верховний Суд ухвалив низку важливих рішень, що мають значний вплив на судову практику та застосування норм права в Україні. Зокрема, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду підтвердила, що спільне майно подружжя, використане для вчинення злочину, підлягає повній конфіскації, навіть якщо один із подружжя не причетний до злочину. Це рішення підкреслює імперативність норм Кримінального кодексу щодо спеціальної конфіскації засобів злочину незалежно від форми власності. В іншій резонансній справі Верховний Суд підтвердив, що самочинне будівництво без прав на земельну ділянку або без дозвільних документів є підставою для обов’язкового знесення об’єкта. Суд наголосив, що державна реєстрація права власності не легітимізує самочинне будівництво, а рішення третейського суду не може слугувати підставою для виникнення права власності на таке майно. Цей прецедент закріплює принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній майна. Також Верховний Суд підтвердив право Управителя активів, переданих в управління АРМА за винятковою процедурою, самостійно розпоряджатися корпоративними правами, включно з прибутком, без погодження з власником. Це рішення відображає пріоритет державних інтересів і безпеки над приватними у випадках арешту стратегічних активів. Крім того, Суд визначив, що спори щодо скасування наказів Мін'юсту про анулювання реєстраційних дій розглядаються у господарському судочинстві, а Бюро економічної безпеки має право подавати скарги на такі дії у межах санкційного законодавства. Важливою є й позиція Верховного Суду щодо форс-мажору у виконанні кредитних зобов’язань: несвоєчасне повідомлення про форс-мажор не позбавляє права посилатися на нього, але тривалість форс-мажору не продовжує строк виконання зобов’язання, якщо це не передбачено договором. Форс-мажор може впливати лише на відповідальність за порушення строків, але не звільняє від обов’язку сплати боргу. Ці рішення Верховного Суду формують важливі правові висновки, які мають стати орієнтирами для суддів, адвокатів, підприємців та інших учасників правових відносин. Вони підкреслюють роль Верховного Суду як гаранта верховенства права, захисту прав і свобод, а також стабільності судової практики в Україні.