забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 29.01.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 14426 джерел
Виявлено: 47 публікацій за 29 січня
-
Що означає включення Росії до чорного списку ЄС з ризику відмивання грошей?
Включення Росії до чорного списку ЄС означає посилений фінансовий моніторинг усіх транзакцій, пов’язаних із РФ, з обов’язковою перевіркою походження коштів, бенефіціарів та мети операцій. Це ускладнює роботу російських компаній у ЄС і обмежує їх доступ до європейської фінансової системи. Джерело
-
Які нові правила фінансового моніторингу набирають чинності в Україні з 2026 року?
З 2 лютого 2026 року в Україні набирає чинності наказ Мінфіну №322, який вводить електронний кабінет суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Це забезпечує цілодобовий електронний обмін інформацією між СПФМ та Держфінмоніторингом, автоматизує подання повідомлень, отримання запитів і рішень. Джерело
-
Як Національний банк України посилює фінансовий моніторинг банків?
НБУ рекомендує банкам активніше обмінюватися інформацією про ризикових клієнтів, застосовувати ризик-орієнтований підхід, посилювати внутрішні процедури виявлення пов’язаних осіб і нетипових операцій, а також комунікувати з клієнтами щодо вимог фінмоніторингу. Джерело
-
Що означає статус значимих фінансових компаній, оголошений НБУ?
Статус значимих фінансових компаній зобов’язує їх виконувати додаткові вимоги фінансового моніторингу, включно з плануванням діяльності, перевіркою джерел походження коштів, самооцінкою ризиків та підвищеними стандартами корпоративного управління. Вони мають привести діяльність у відповідність до нових правил до 1 липня 2026 року. Джерело
-
Які переваги автоматизації фінансового моніторингу в Україні?
Автоматизація фінансового моніторингу через електронний кабінет СПФМ дозволяє оперативно подавати та отримувати інформацію, знижує ризики помилок, підвищує ефективність контролю та комплаєнсу, а також забезпечує цілодобову взаємодію між суб’єктами моніторингу та державними органами. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
ЄС офіційно включив Росію до чорного списку з високим ризиком відмивання грошей: нові правила фінансового моніторингу та автоматизація обміну інформацією в Україні з 2026 року
У січні 2026 року Європейський Союз офіційно включив Росію до списку країн з високим ризиком відмивання грошей та фінансування тероризму. Це рішення набрало чинності 29 січня і передбачає посилений фінансовий моніторинг усіх транзакцій, пов’язаних із РФ, з обов’язковою перевіркою походження коштів, кінцевих бенефіціарів та мети операцій. Включення Росії до чорного списку ЄС є автономним кроком, оскільки через спротив країн БРІКС РФ не була внесена до глобального списку FATF. Це суттєво ускладнює роботу російських компаній у ЄС та посилює санкційний тиск, обмежуючи доступ до європейської фінансової системи. В Україні з 2 лютого 2026 року набирає чинності новий Порядок фінансового моніторингу (наказ Мінфіну №322), який вводить електронний кабінет суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Ця система забезпечує цілодобовий електронний обмін інформацією між СПФМ та Держфінмоніторингом, автоматизує подання повідомлень, отримання запитів і рішень, що підвищує ефективність контролю та комплаєнсу. Національний банк України закликає банки посилити фінансовий моніторинг, активніше обмінюватися інформацією про ризикових клієнтів та застосовувати ризик-орієнтований підхід. Визначено типові схеми обходу банківських рішень, що пов’язані з переказами коштів між рахунками, та рекомендовано посилити внутрішні процедури виявлення пов’язаних осіб і нетипових операцій. Крім того, НБУ вперше визначив 53 фінансові компанії як значимі, що зобов’язує їх виконувати додаткові вимоги щодо фінансового моніторингу, включно з перевіркою джерел походження коштів і самооцінкою ризиків. Ці новації та посилення контролю є частиною комплексної державної політики, спрямованої на підвищення прозорості фінансової системи, запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також на адаптацію до сучасних викликів у сфері фінансової безпеки. Впровадження електронного кабінету та автоматизація обміну даними сприятимуть більш оперативному реагуванню на ризики та підвищенню ефективності взаємодії між суб’єктами фінмоніторингу та державними органами.