Головне за 06.05.2026 по темі: Фінмоніторинг

Опрацьовано: 14555 джерел

Виявлено: 33 публікації за 6 травня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

НБУ підтвердив законність націоналізації Сенс Банку, посилив фінансовий моніторинг, а рієлтори стали суб’єктами первинного фінансового моніторингу з 2026 року: ключові новини та судові рішення

У травні 2026 року Національний банк України офіційно підтвердив законність націоналізації Сенс Банку, пояснивши це загрозою фінансовій стабільності через санкції проти акціонерів, які не могли підтримувати капітал установи. Після переходу банку у державну власність НБУ посилив нагляд, провів кілька інспекційних перевірок, здійснив поглиблений фінансовий моніторинг, наклав штрафи та направив звернення до правоохоронних органів і Державної служби фінансового моніторингу. Виявлено масштабні порушення у діяльності банку до націоналізації, зокрема подвійна бухгалтерія, операції з пов’язаними особами та прихована структура управління. НБУ також відкинув звинувачення у бездіяльності, підкресливши системність наглядових функцій і застосування ризик-орієнтованого підходу. З лютого 2026 року рієлтори в Україні стали суб’єктами первинного фінансового моніторингу, що зобов’язує їх ідентифікувати клієнтів, перевіряти джерела коштів та повідомляти про підозрілі операції. Це нововведення спрямоване на посилення контролю за операціями з нерухомістю та запобігання відмиванню коштів через ринок нерухомості. У судовій практиці підтверджено право банків блокувати рахунки клієнтів через операції з криптовалютою, якщо клієнти не можуть підтвердити легальність походження коштів. Харківський апеляційний суд у справі №638/441/25 підтримав позицію банку, що застосовує ризик-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу та має обов’язок розірвати договір з клієнтами з неприйнятним рівнем ризику. Також розкрито схеми використання платіжних систем Kvitum і Piastrix, пов’язаних з українським бізнесменом Костянтином Буряченком, які використовуються для обходу санкцій та обслуговування нелегального грального бізнесу. Ці системи функціонують як дзеркальні сервіси для українського та російського ринків, що ускладнює фінансовий моніторинг і контроль. Громадське розслідування виявило, що понад 94% коштів ЄС, виділених на проєкти PRAVO-JUSTICE для реформи юстиції в Україні, залишаються поза державним фінансовим контролем, а частина обладнання була передана воєнізованому формуванню "Циклон". Відсутність прозорості та контролю створює ризики нецільового використання міжнародної допомоги, що викликає занепокоєння щодо ефективності реформ та фінансової дисципліни у секторі юстиції.