Головне за 14.10.2026 по темі: Верховний Суд: кейси, правові позиції

Опрацьовано: 15939 джерел

Виявлено: 27 публікацій за 14 жовтня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Верховний Суд уточнив правила штрафування за формою №20-ОПП, застосування строків у спорах про зарплату та позовної давності за користування землею без договору

Нові правові позиції Верховного Суду охоплюють податкові, трудові, земельні та кримінальні спори. У справі щодо форми №20-ОПП Суд пояснив, що кількість штрафних порушень залежить від числа об’єктів, про які не повідомили належним чином. Можливість подати узагальнені відомості про однотипні об’єкти не змінює цього підходу. Для платників це означає, що облік повідомлень варто перевіряти за кожним об’єктом окремо. Такий висновок важливий для оцінки ризику податкових санкцій. У трудовому спорі Верховний Суд розмежував загальний строк звернення щодо зарплати та спеціальний строк для вимог про виплати при звільненні. Суд підкреслив значення письмового повідомлення про остаточний розрахунок і необхідність встановити, чи отримав його працівник. Сам факт виникнення спору до рішення Конституційного Суду не дозволяє застосовувати норму, визнану неконституційною. В іншому майновому спорі Суд визначив, що стягнення за фактичне користування комунальною землею без договору має кондикційну, а не податкову природу. Через це податковий строк давності у 1095 днів до такої вимоги не застосовується. У кримінальній справі Верховний Суд роз’яснив, за яких умов заклики можуть кваліфікуватися як посягання на територіальну цілісність, а коли — як заклики до агресивної війни. Вирішальними є зміст висловлювань і наявність конкретного умислу щодо зміни кордонів. Окремо оприлюднений огляд адміністративної практики охоплює низку питань — від виконання судових рішень до військового обліку та податкових штрафів. У матеріалі про фінансовий моніторинг висвітлено оцінку банківських ризик-індикаторів у сукупності, а не лише на підставі наявності первинних документів. Сукупно ці висновки показують, як касаційна практика визначає критерії застосування норм і оцінювання доказів у різних категоріях спорів.