забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 17.10.2026 по темі: Верховний Суд: кейси, правові позиції
ЕкспортОпрацьовано: 15946 джерел
Виявлено: 4 публікації за 17 жовтня
-
Чи може ДВС відмовити у знятті арешту, якщо матеріали провадження знищені?
Саме знищення матеріалів не звільняє ДВС від обов’язку перевірити обставини провадження. Орган має використати доступні джерела, щоб відновити потрібні відомості та з’ясувати підстави завершення провадження. Після цього слід вирішити питання про подальшу дію арешту. Джерело
-
Чи означає скасування наказу про мобілізацію автоматичне звільнення зі служби?
У наведеній справі суд визнав наказ про призов протиправним, але не зобов’язав військову частину звільнити чоловіка. У матеріалі це пов’язано з правовою позицією Верховного Суду про незворотність процедури призову. Отже, скасування наказу саме по собі не було визнано автоматичним відновленням попереднього статусу. Джерело
-
Хто має доводити, що повістку належно надіслали або вручили?
У справі про штраф суд звернув увагу, що ТЦК не надав доказів формування чи вручення повісток. За наведеними обставинами, протокол і постанова самі по собі не підтвердили належного оповіщення. Суд також застосував підхід, за яким сумніви щодо вини тлумачать на користь особи. Джерело
-
Чи можна повернути добровільно переказані кошти як безпідставно набуті?
Це залежить від обставин переказів і наявності домовленості про їх повернення. Верховний Суд зазначив, що свідоме та регулярне перерахування коштів без обов’язку їх повертати може свідчити про суперечливість подальшої вимоги. Для оцінки спору важливі докази домовленості та поведінка сторін. Джерело
-
Чи може роботодавець посилатися на скрутне фінансове становище, щоб не виплачувати розрахунок при звільненні?
У наведеній справі суд не визнав фінансові труднощі достатнім поясненням затримки, оскільки роботодавець не довів їх зв’язку з невиплатою конкретній працівниці. Суд застосував висновок Верховного Суду про те, що відсутність вини у затримці має довести роботодавець. Розмір присуджених сум визначили з урахуванням відповідної методики розрахунку. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд окреслив межі повноважень ДВС щодо арешту майна та нагадав про добросовісність у грошових спорах, тоді як суди застосували його висновки у справах про призов, штраф ТЦК і виплати працівникам
У практиці судів важливе місце посідає питання, як діяти, коли документи виконавчого провадження вже знищено, але арешт майна продовжує відображатися в реєстрі. Верховний Суд наголосив, що ДВС має відновити доступні відомості та з’ясувати, на якій підставі провадження завершили. Лише після встановлення цих обставин орган може вирішувати питання про подальшу дію арешту. Саме знищення матеріалів не припиняє обов’язку державного виконавця належно розглянути звернення. Справу направлено на новий розгляд, оскільки попередні суди не встановили необхідних фактів. Інший блок судової практики стосується мобілізації та адміністративної відповідальності. Суд визнав протиправним наказ про призов, оскільки медичний огляд не врахував стан здоров’я чоловіка, однак не зобов’язав військову частину звільнити його зі служби. У повідомленні це рішення пояснено позицією Верховного Суду про незворотність процедури призову та відсутність автоматичного повернення до попереднього статусу. В окремій справі суд скасував штраф ТЦК, оскільки орган не підтвердив належними доказами відправлення чи вручення повісток. Також наведено висновок Верховного Суду, за яким сумніви щодо вини мають тлумачитися на користь особи. Верховний Суд окремо розглянув вимогу про повернення добровільно переказаних коштів і застосування статті 1212 Цивільного кодексу. Суд підкреслив значення добросовісності: якщо особа свідомо здійснювала платежі без встановленого обов’язку, її подальша вимога повернути ці кошти може бути суперечливою. Питання доказування та правової підстави виплат проявилося і в спорі працівниці з Укрзалізницею. Суд стягнув передбачені колективним договором виплати та компенсацію за затримку розрахунку, водночас застосувавши погоджену ним методику обчислення середнього заробітку. У цих справах простежується практичне значення судових висновків для оцінки доказів, належної процедури та меж майнових вимог.