Головне за 10.04.2026 по темі: Моніторинг ризиків у судовій системі

Опрацьовано: 14534 джерел

Виявлено: 15 публікацій за 10 квітня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Вища рада правосуддя ініціює підвищення оплати праці працівників судів та посилює комплаєнс-контроль через судові дисциплінарні провадження і уніфікацію етичних стандартів

У квітні 2026 року Вища рада правосуддя (ВРП) активізувала заходи щодо посилення комплаєнс-контролю в судовій системі України. Зокрема, ухвалено публічне звернення до Кабінету Міністрів із закликом забезпечити стабільне та достатнє фінансування судів, що включає впровадження додаткових коефіцієнтів до посадових окладів працівників апаратів судів залежно від навантаження. Це має на меті підвищити мотивацію персоналу, зміцнити кадровий потенціал та забезпечити належні умови для здійснення правосуддя, що є ключовим для дотримання законодавства та стандартів доброчесності суддів. Паралельно триває активна робота над удосконаленням комплаєнс-механізмів через кваліфікаційне оцінювання та дисциплінарні провадження. ВККС проводить співбесіди з кандидатами на посади суддів, а Вищий антикорупційний суд розглядає справи суддів, підозрюваних у корупції та недостовірному декларуванні. Такі заходи спрямовані на підвищення відповідності діяльності судів вимогам закону та зміцнення довіри до судової влади. Важливою складовою комплаєнс-контролю є уніфікація етичних стандартів, що обговорюється на рівні Верховного Суду та інших органів суддівського врядування. Визначено ключові критерії доброчесності, незалежності та сумлінності, які мають застосовуватися як у професійній діяльності, так і в приватному житті суддів. Публічність судових засідань також визнається ефективним інструментом підвищення якості правосуддя, що сприяє прозорості, зменшенню формальних порушень і підвищенню процесуальної дисципліни. Загалом, ці ініціативи формують комплексний підхід до внутрішнього контролю у судовій системі, спрямований на забезпечення верховенства права та судової етики.