забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 25.05.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 14639 джерел
Виявлено: 41 публікація за 25 травня
-
Що передбачає законопроєкт №15111-д щодо фінансового моніторингу PEP?
Законопроєкт пропонує перейти від автоматичного посиленого контролю до ризик-орієнтованого підходу, де після 12 місяців з моменту припинення публічної діяльності оцінюють реальний ризик операцій політично значущих осіб, що зменшить необґрунтовані блокування. Джерело
-
Які нові ліміти вводять банки для ФОП у 2026 році?
З 1 вересня та 1 грудня 2026 року банки встановлюють ліміти на вихідні платежі: для ФОП 1 групи – до 600 тис. грн та 400 тис. грн відповідно, для 2 і 3 груп – до 3 млн грн і 1 млн грн, а для юридичних осіб – до 5 млн грн і 2 млн грн. Джерело
-
Як співпрацюють НБУ, БЕБ і Держмитслужба у сфері фінансового моніторингу?
Ці органи посилюють координацію для виявлення ризикових операцій, запобігання використанню компаній-оболонок, підвищення прозорості фінансових і зовнішньоторговельних операцій, що сприяє ефективнішій боротьбі з фінансовими злочинами. Джерело
-
Чи приймають банки старі документи про доходи для фінмоніторингу?
Банки зазвичай приймають документи не старші за 3 роки, іноді до 5 років для великих одноразових доходів, але віддають перевагу актуальним деклараціям, довідкам про зарплату та банківським випискам для оцінки поточного фінансового стану. Джерело
-
Які технології використовують банки для фінансового моніторингу?
Банки впроваджують автоматизацію, аналітику даних та штучний інтелект для швидшого виявлення нетипової поведінки, складних схем відмивання коштів та співпрацюють із правоохоронцями для ефективного розслідування фінансових злочинів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
В Україні 2026 року впроваджують ризик-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу PEP, посилюють контроль ФОП із новими лімітами, а НБУ, БЕБ і Держмитслужба активізують співпрацю для боротьби з компаніями-оболонками та ризиковими операціями
У 2026 році в Україні відбуваються суттєві зміни у сфері фінансового моніторингу, спрямовані на підвищення ефективності контролю та адаптацію до міжнародних стандартів. Верховна Рада розглядає законопроєкт №15111-д, який вводить ризик-орієнтований підхід до моніторингу політично значущих осіб (PEP), що дозволить уникнути необґрунтованих блокувань операцій і надмірних перевірок, зосереджуючись на реальних ризиках. Цей підхід відповідає директивам ЄС та стандартам FATF і сприятиме більш адресному та пропорційному контролю. Банки посилюють контроль за фінансовими операціями ФОП, вводячи з вересня та грудня нові ліміти на вихідні платежі, а також приділяють увагу нетиповим операціям, різкому зростанню оборотів та використанню особистих карток у бізнесі. Фінансовий моніторинг переходить у режим аналізу поведінки клієнта, що вимагає від підприємців більшої прозорості у веденні господарської діяльності та документальному підтвердженні операцій. Крім того, Національний банк України, Бюро економічної безпеки та Державна митна служба активізують співпрацю для виявлення ризикових схем у зовнішній торгівлі, запобігання використанню компаній-оболонок та підвищення прозорості фінансових операцій. Водночас банки дедалі частіше вимагають актуальні документи про доходи, орієнтуючись на термін до 3 років, що є стандартом для оцінки фінансового стану клієнтів. Українські фінансові установи активно впроваджують технології, зокрема штучний інтелект, для швидшого виявлення шахрайських схем і співпрацюють із правоохоронними органами для ефективної протидії фінансовим злочинам. Ці зміни відображають прагнення України до інтеграції з європейськими стандартами, підвищення прозорості фінансової системи та забезпечення стабільності економіки в умовах сучасних викликів. Впровадження ризик-орієнтованого підходу, посилення контролю за ФОП та міжвідомча співпраця створюють умови для більш ефективного запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також сприяють розвитку прозорого бізнес-середовища.