забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 29.06.2026 по темі: Верховний Суд: кейси, правові позиції
ЕкспортОпрацьовано: 15641 джерел
Виявлено: 18 публікацій за 29 червня
-
Хто обраний делегатами на ХХІ позачерговий з'їзд суддів України від Верховного Суду?
29 червня 2026 року Верховний Суд обрав 12 делегатів на з'їзд суддів, які представляють усі касаційні суди у складі Верховного Суду. З'їзд заплановано на 2 вересня 2026 року, де розглядатимуть питання призначення суддів Конституційного Суду та обрання членів Вищої ради правосуддя. Джерело
-
Який суд розглядає спори щодо майна боржника після відкриття справи про банкрутство?
Верховний Суд роз'яснив, що всі спори, які стосуються майна боржника після відкриття справи про банкрутство, мають розглядатися виключно господарським судом у межах провадження про банкрутство. Це забезпечує ефективний контроль за майновими активами боржника. Джерело
-
Які умови для законного застосування дисциплінарного стягнення за версією Верховного Суду?
Для законного застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен довести факт порушення, наявність трудового обов’язку, вину працівника, причинний зв’язок між діями працівника та наслідками, а також дотримання процедури притягнення до відповідальності. Джерело
-
Чи визнає Верховний Суд результати штучного інтелекту як докази у суді?
Верховний Суд визнає, що результати штучного інтелекту можуть бути допоміжним інструментом при підготовці процесуальних документів, але вони не є самостійними доказами і потребують ретельної перевірки та підтвердження юристом. Джерело
-
Що відбувається з іпотекою у разі знищення предмета застави?
Іпотека припиняється лише у разі знищення предмета застави, якщо іпотекодавець не відновив майно. При цьому припинення іпотеки не означає автоматичного припинення основного зобов’язання, а питання компенсації за знищене майно регулюється окремо. Джерело
-
Як змінився підхід Верховного Суду до визначення моменту обізнаності платника про податкові повідомлення-рішення?
Верховний Суд у 2026 році встановив, що момент обізнаності платника про податкові повідомлення-рішення має визначатися фактично, тобто коли платник дізнався або міг дізнатися про рішення, а не автоматично за датою поштової відмітки. Це особливо важливо для територій, постраждалих від воєнних дій. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд України у червні 2026 року: ключові правові висновки, практика касаційного розгляду, роз’яснення щодо банкрутства, дисциплінарної відповідальності, іпотеки та податкових спорів
У червні 2026 року Верховний Суд України ухвалив низку важливих рішень, які суттєво впливають на правозастосування у різних сферах. Зокрема, суд визначив порядок розгляду спорів щодо боржників-банкрутів, підкресливши виключну юрисдикцію господарських судів у таких справах, що забезпечує ефективний захист майнових прав та інтересів. Також Верховний Суд підтвердив принципи законності дисциплінарних стягнень, наголосивши на необхідності наявності доказів вини працівника та дотримання процедур, що є важливим орієнтиром для роботодавців і працівників. Окрему увагу суд приділив застосуванню штучного інтелекту у судовій практиці, визначивши, що результати ШІ не можуть бути самостійними доказами, а лише допоміжним інструментом, що вимагає ретельної перевірки. У сфері нерухомості Верховний Суд роз’яснив умови припинення іпотеки у разі знищення предмета застави, а також питання компенсації за пошкоджене майно в умовах воєнного стану. Важливою новацією стала зміна підходу до визначення моменту обізнаності платника про податкові повідомлення-рішення, що особливо актуально для територій, які постраждали від бойових дій. Суд зобов’язав нижчі інстанції враховувати реальні обставини отримання документів, що посилює захист прав платників у складних умовах. Загалом, рішення Верховного Суду у червні 2026 року демонструють прагнення до підвищення якості правосуддя, захисту прав і свобод громадян та уніфікації судової практики.