Головне за 03.01.2026 по темі: Верховний Суд: кейси, правові позиції

Опрацьовано: 14391 джерел

Виявлено: 2 публікації за 3 січня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Верховний Суд роз’яснив умови доведення примусу при звільненні, порядок стягнення на незареєстроване майно та правила обчислення річного строку на апеляційне оскарження, що припадає на вихідний день

Верховний Суд України у своїх останніх рішеннях детально розглянув ключові питання застосування норм трудового та виконавчого права, а також процесуального права щодо апеляційного оскарження. Зокрема, у справі про звільнення працівника, який перебував під вартою, Суд підтвердив, що факт тримання під вартою не є автоматичним доказом примусу при звільненні за власним бажанням. Для визнання такого звільнення незаконним необхідні належні докази примусу, а відсутність відкликання заяви після звільнення свідчить про добровільність рішення. Цей підхід підкреслює безумовне право працівника на звільнення та можливість домовленості сторін щодо дати припинення трудових відносин. У контексті виконавчого провадження Верховний Суд роз’яснив, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано, є крайнім заходом, який застосовується лише після вичерпання інших можливостей примусового виконання. Суд також підтвердив, що державна реєстрація речових прав є лише засвідченням уже набутого права власності, а не підставою для його виникнення. Це рішення має важливе значення для практики примусового виконання судових рішень та захисту прав власників. Щодо процесуального права, Верховний Суд уточнив правила обчислення річного строку на апеляційне оскарження: якщо останній день строку припадає на вихідний, то строк продовжується до першого робочого дня після нього. Подання апеляційної скарги у цей день вважається своєчасним, що забезпечує конституційне право на судовий захист та апеляційний перегляд. Ці роз’яснення сприяють уніфікації судової практики та підвищенню правової визначеності для учасників судових процесів.