забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 27.11.2025 по темі: Про відмивання грошей
ЕкспортОпрацьовано: 14335 джерел
Виявлено: 35 публікацій за 27 листопада
-
Що відомо про справу «Міндіча» та внесення застави за фігуранта?
За фігуранта справи «Міндіча» Ігоря Фурсенка внесли заставу у 95 млн грн, після чого його звільнили з-під варти. Він підозрюється у ролі бухгалтера схеми з легалізації коштів у «Енергоатомі». Заставу внесла приватна компанія з невеликим статутним капіталом, що викликає питання щодо прозорості операції. Джерело
-
Які результати розслідування щодо ексзаступника голови Вищого господарського суду?
ДБР завершило розслідування, яке встановило незаконне збагачення та легалізацію майна на понад 114 млн грн. Підозрюваний організував схему через фіктивні підприємства, а матеріали справи передано до суду. Йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Джерело
-
Що таке проєкт UCIF і яку мету він має?
UCIF — це міжнародний проєкт за підтримки Великої Британії, спрямований на посилення здатності України протидіяти відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Він передбачає удосконалення фінансової розвідки, навчання регуляторів і правоохоронців, а також наближення законодавства до європейських стандартів. Джерело
-
Як працювала схема відмивання грошей на Запорізькому заводі феросплавів?
Схема полягала у створенні фіктивних компаній, які нібито переробляли відходи заводу, але фактично виводили металургійну сировину та легалізували гроші через ланцюжки фірм-прокладок. Контроль над схемою пов’язують з олігархами Коломойським і Боголюбовим. Джерело
-
Які проблеми виникають через фінансовий моніторинг для бізнесу в Україні?
Фінансовий моніторинг часто призводить до блокування рахунків через надмірні запити і відсутність прозорості. Бізнес змушений витрачати ресурси на пояснення, а відсутність персональної відповідальності фінмоніторингу створює ризики паралічу діяльності підприємств. Джерело
-
Що таке цивільна конфіскація необґрунтованих активів і як вона застосовується в Україні?
Цивільна конфіскація — це процедура стягнення незаконно набутого майна без кримінального провадження. В Україні ВАКС і Верховний Суд сформували практику, яка передбачає баланс імовірностей у доказах, тягар доведення на відповідачеві та пропорційність стягнення, що відповідає міжнародним стандартам. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
В Україні завершено розслідування масштабних схем відмивання грошей на сотні мільйонів гривень, запущено міжнародний проєкт UCIF для посилення фінансової безпеки та формуються нові судові практики цивільної конфіскації необґрунтованих активів
У листопаді 2025 року українські правоохоронні органи завершили низку резонансних розслідувань, пов’язаних із відмиванням доходів та незаконним збагаченням. Зокрема, Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо колишнього заступника голови Вищого господарського суду, який підозрюється у легалізації майна на суму понад 114 млн грн через фіктивні підприємства. Також у справі «Міндіча» внесено заставу у 95 млн грн за одного з фігурантів, що свідчить про масштабність корупційних схем у державних підприємствах, зокрема в «Енергоатомі». Паралельно з розслідуваннями в Україні стартував міжнародний проєкт UCIF за підтримки уряду Великої Британії, спрямований на посилення системи протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Проєкт передбачає удосконалення роботи фінансової розвідки, навчання регуляторів та правоохоронців, а також наближення українського законодавства до європейських стандартів, що є важливим кроком у контексті євроінтеграції. Водночас судова практика в Україні розвивається у напрямку цивільної конфіскації необґрунтованих активів, що дозволяє ефективно стягувати незаконно набуте майно без кримінального провадження. ВАКС та Верховний Суд сформували критерії доказування, стандарти оцінки доходів і підходи до пропорційності стягнення, що відповідає міжнародним нормам. Ці зміни створюють нові можливості для боротьби з корупцією та відмиванням грошей на національному рівні.